Як відповісти на дитячий шантаж

Сльози

На вашу заборону або відмову дитина починає ридати. Ну й нехай поплаче. Самі зберігайте мовчання й самовладання. Якщо підліток в істериці викрикує брутальності — підіть в іншу кімнату й зачиніть за собою двері. Обговорювати проблему починайте лише після того, як він заспокоїться.

Погрози

«Я піду з дому», «Я взагалі покину школу!» — загрожує вам підліток у відповідь на ваші вимоги. Ніколи не говоріть: «Іди» або «Кидай». Не починайте також дебатів на тему: «А де ти будеш жити?» або: «І що ж ти будеш робити?», не висміюйте підлітка. Просто зітхніть і спробуйте всоте привести логічні аргументи, чому дитина має робити те, що ви хочете.

Спекуляції

«Ти просто мене не любиш!». Одразу хочеться нагадати своїй дитині, що, народивши її в муках, ви провели сотні безсонних ночей біля її ліжка, купували кращі іграшки й витратили купу грошей на те, щоб вона виросла здоровою і розумною. Ось вона, чорна невдячність! Стоп! Так нічого не вийде... Посваритеся, і більше нічого. Просто відмахніться: «Не говори дурниць!» — і забудьте про ці слова. Обговорюйте лише причину вашої відмови.